Дослідження співпраці науки
й бізнесу

Метою дослідження є аналіз поточного стану співпраці між наукою 
та бізнесом в Україні, виявлення основних проблем та бар’єрів, а також розробка рекомендацій для покращення цієї співпраці.

Методологія

Проведено опитування серед 40 компаній, 20 глибинних інтерв’ю, включаючи 3 іноземні компанії, із 10+ індустрій, 11 глибинних інтерв’ю з українськими науковцями й науковицями, 10 інтерв’ю з представниками провідних закордонних технологічних парків, акселераторів та університетів.

Завантажити повне дослідження

цифри

46%

опитаних українських компаній виділяють 8% бюджету на R&D, що свідчить про високу пріоритетність інновацій

90%

опитаних бізнесів та вчених наголошують на необхідності створення інноваційних посередників для кращої співпраці

80%

бізнесів вважають головною перешкодою відсутність ініціативи від наукових установ

Формати співпраці з вченими серед опитаних бізнесів:

дослідницький проєкт (47%), розробка технологій на замовлення (32%), спільна програма навчання (14%), ліцензійна угода (7%)

89,3%

молодих учених не мають досвіду комерціалізації досліджень та розробок

60%

наших респондентів опитування вказують на зменшення фінансування у зв’язку з війною

60%

респондентів вказали, що вчені потребують кращих умов праці та стимулів для підвищення продуктивності та мотивації до співпраці з бізнесом

Успішні кейси співпраці бізнесу та науки в Україні

SoftServe

Богдан Хомич, Head of R&D Product and Commerzialization SoftServe, поділився як компанія активно співпрацює з ученими, досліджуючи квантові обчислення, штучний інтелект та інші deep tech. Компанія співпрацює більше ніж із 95 університетами. «Ми працюємо з університетами й заохочуємо найкращих талантів долучатися до нашої організації. У нас є освітні програми, через які ми безпосередньо залучені в освітній процес, ми будуємо хаби, де ми напряму працюємо зі студентами», поділився Богдан. У SoftServe понад 100 людей, більшість з яких — учені та розробники.

Компанія активно розвиває партнерства з університетами та бере участь у наукових конференціях та ініціативах. Це дозволяє вченим отримувати доступ до інфраструктури, яка недоступна в рамках їхніх університетів. «Ми маємо як R&D партнерства з різними університетами, так і залучені в різні наукові конференції, наукові ініціативи відповідно до інтересів учених», зазначає Богдан.

SoftServe використовує строгі критерії відбору проєктів, орієнтуючись на потенціал комерціалізації та інвестицій. «Інвестиції потрапляють лише до тих проєктів, які мають найбільший потенціал із погляду комерціалізації», розповідає Богдан. Критерії успіху включають прозорість комунікації, застосування моделей оцінки інновацій та правильне планування фінансування.

Haiqu

Микола Максименко, співзасновник і генеральний директор Haiqu, вивів на новий рівень R&D у компанії SoftServe і створив Haiqu: компанію, що розробляє технології для квантових обчислень. Компанія активно співпрацює з ученими через програми на кшталт MITACS: «Ми можемо наймати студента Університету Ватерлоо, який буде працювати над нашим проєктом і половину вартості оплачує канадський уряд. І це дуже вигідно, бо знижує наші ризики, якщо раптом проєкт не буде вдалим».

Haiqu залучає студентів через хакатони та інші події, шукаючи найкращі таланти. «Ми шукаємо стажерів через різні події, хакатони, де беруть участь найбільш активні студенти. Цей попередній досвід є дуже важливим і вони швидко можуть почати працювати над складними практичними задачами», розповів Микола. Ключовими аспектами успіху є пояснення бізнесу вигоди співпраці з науковими установами та демонстрація успішних кейсів.

Himera

Міша Рудомінський, співзасновник Himera, компанії, яка розробляє універсальні системи зв’язку для застосування у цивільних та надзвичайних ситуаціях, наголошує на важливості залучення розумних людей, які розуміють технології: «Інвестиції можна знайти, лабораторію можна побудувати, але розумних людей знайти й швидко їх навчити — це складно».

У команді Міші є вчені, які отримують опціони (ключова команда фул тайм залучених, які роблять більше, ніж звичайний співробітник). Така ідея як оплата праці + можливі опціонні програми може стати цікавим прикладом для мотивації та покращення співпраці з ученими. «Треба пояснювати бізнесам, що є така можливість, що є такий інструмент для досягнення їхніх цілей, що це працює, що це можливо», поділився Міша. Важливим аспектом є наявність інноваційної складової в продукції компанії.

Ecosoft

Наталія Гудим, керівниця проєктів відділу досліджень і розробок (R&D) компанії Ecosoft, розповідає про успішну співпрацю з науковими установами та значення науки для їхньої діяльності. Компанія Ecosoft, заснована вченими, зосереджена на створенні нових продуктів завдяки активному використанню наукових знань і досліджень: «Для нас це можливість створити новий продукт, якого ще на ринку немає».

Ecosoft має власну лабораторію, а також співпрацює з лабораторією іонного обміну Київського політехнічного інституту (КПІ), що дозволяє їм проводити ґрунтовні дослідження та розробки.

Наталія підкреслює, що компанія готова до тривалих досліджень, коли цього вимагає розробка нового продукту чи технології. Процес створення нового продукту від досліджень до серійних продажів може зайняти кілька років. Глибокі та тривалі дослідження допомагають створити якісний кінцевий продукт, позбавлений ризиків. «Компанії вже тридцять років, і тому ми не боїмося тривалості досліджень. Для нас нормально, коли продукт починає продаватись на третій рік від початку досліджень. Тобто ми розуміємо, що як мінімум, сам процес дослідження тривалий».

Ecosoft демонструє, як довгострокове фінансування та інвестиції в наукові дослідження можуть сприяти розвитку інноваційних продуктів. Важливим аспектом їхньої діяльності є не лише створення нового продукту, але й реалізація досліджень у конкретний продукт, а також підтримка зворотного зв’язку між бізнесом та вченими.

MacPaw

Сергій Кривоблоцький, Head of Technological R&D в MacPaw, розповів про створення окремого інноваційного підрозділу в компанії, який займається дослідженнями та експериментами. Спочатку в компанії не було систематичного досвіду роботи з інноваціями, тому вони почали з невеликої команди та поступово її розширили.

«Перш за все досвіду не вистачало, бо в компанії ніхто цього раніше не робив. Ми дуже класно вміли робити продукти, але не було знань, як залучати технологічні інновації. Ніхто не знав, як працювати з наукою, ніхто не знав, як всю цю науку контролювати».

Сьогодні програмами MacPaw користується понад 30 мільйонів людей. Застосунки MacPaw встановлені на кожному п‘ятому комп’ютері Mac у світі. Сергій підкреслює важливість залучення досвідчених фахівців, які розуміють технології та готові працювати в динамічному середовищі.

«Навіщо потрібна наука в бізнесі? Щоб захистити свій бізнес від копіювання, бо по-іншому тебе копіюють, і нові продукти також будуть під загрозою. Можливо, створиш, але вони не будуть захищені».

Enzym Group

Олена Красовська, директорка R&D центру Enzym Group, розповідає про інновації в компанії, які зосереджуються на розробці продуктів на основі дріжджової клітини. Вони активно співпрацюють із науковими установами як в Україні, так і за кордоном, щоб забезпечити високий рівень досліджень та розробок. «У нас є свій R&D центр. Там працює приблизно 25 людей станом на сьогодні. Починали ми приблизно у 2014 році з 2–3 людей», – розповідає Олена.

Enzym Group має співпрацю з декількома університетами в Європейському союзі та консультантами по всьому світу. Це контакти, які напрацьовували роками: десь через мережу українських науковців по всьому світу, десь в результаті зустрічей та переговорів на конференціях та виставках. Ця співпраця дозволила їм досягти значних успіхів у розробці інноваційних продуктів. Наприклад, створення продуктів на основі дріжджів, які накопичують певну сполуку. Таким чином ці продукти несуть додаткову цінність та мають потенційні переваги над іншими.

«У нас був випадок, коли нам були потрібні дріжджі, які б накопичували певну сполуку, і наші партнери запропонували нам вигідну співпрацю: оплата лише у випадку успішного завершення розробки».

Enzym Group активно працює над тим, щоб комерціалізувати свої розробки. Олена наголошує на важливості того, щоб наукові досягнення втілювалися в реальні продукти, які можна комерціалізувати. Це ключовий аспект їхньої роботи, оскільки лише тоді розробка вважається успішною. «Результат є позитивним, якщо ми зробили продукт, який можна впровадити, і комерціалізувати. Тільки тоді це позитивний результат», – наголошує Олена.

ЮРіЯ-ФАРМ

Дмитро Деркач, СЕО групи компаній / Генеральний директор ЮРіЯ-ФАРМ, розповідає як компанія досягла значних успіхів завдяки впровадженню інновацій та новітніх технологій. Одним із напрямків діяльності групи є дослідження та розробка лікарських засобів та технологій (R&D) через розвиток власних дослідницьких та інноваційних центрів: «З початку діяльності ми обрали шлях розбудови власної інфраструктури. Сьогодні наші лабораторії в Черкасах та лабораторії R&D Центру у Києві оснащені на рівні кращих лабораторій Європи», — розповідає Дмитро Деркач.

Зокрема з 2015 року Група ЮРіЯ-ФАРМ розвиває біотехнологічну R&D інфраструктуру - YP Biotech, поставивши собі за мету створити перший в Україні центр, де здійснюватиметься повний цикл біотехнологічної розробки для біомедичних цілей. Науковці зосереджені над розробкою декількох власних біологічних платформ. Одна з них буде здатна створювати лікарські засоби на основі рекомбінантних білків. На основі іншої платформи можливо буде технологічно відтворити наявні вакцинні рішення на основі мРНК та, в перспективі, ефективно розробляти та виробляти оригінальну терапію на основі нуклеїнових кислот.

«У наших лабораторіях фактично народжуються інновації. Це процес, який йде від молекулярної хімії до нуклеїнових кислот», — додає Дмитро.

які бар’єри для співпраці науки й бізнесу?

на думку бізнесу
  • Культурні та операційні розбіжності між бізнесом і наукою
  • Брак практичних, ринкових навичок серед вчених
  • Проблема бюрократії та оперативності університетів
  • Слабкий захист інтелектуальної власності
  • Відсутність системної державної підтримки
  • Обмежений доступ до світового фінансування
  • Комунікаційні бар’єри
  • Відсутність інноваційних посередників
на думку вчених
  • Брак ресурсів
  • Брак інноваційних посередників
  • Відсутність ефективних та регулярних каналів комунікації
  • Несприйняття університетів як партнерів
  • Брак підприємницької освіти та культури
  • Недостатність рівень фінансування науки
  • Зарегульованість механізмів співпраці

пропозиції рішень

1

Співпраця компаній і вчених через інноваційних посередників

1

Вдосконалення законодавства для захисту інтелектуальної власності та спрощення процедур ліцензування й комерціалізації технологій

1

Податкові стимули для бізнесу, який інвестує в наукові розробки й працює з вченими

1

Розвиток офісів трансферу технологій при університетах і залучення підприємців, які оцінюватимуть потенціал розробок для комерціалізації

1

Регулярна взаємодія між бізнесом і вченими через зустрічі, конференції, менторство, спільні лабораторії

1

Спільні навчальні програми для вчених і підприємців для формування комерційного способу мислення в академічному середовищі

Міжнародні компанії та лідери інновацій
про співпрацю бізнесу та науки

«Основними перевагами є можливість використовувати знання видатних учених і наукових об’єктів для тестування наших продуктів. Це також допомагає нам залучати гранти та фінансування. Співпраця з промисловими партнерами та університетами дозволила нам продемонструвати нашим раннім інвесторам реальні приклади використання наших технологій, що підвищує їхню довіру».

Арно Кастаньє

Vice-President of Government Affairs & Strategic Partnerships, Skeleton Technologies, який є провідним світовим виробником суперконденсаторів на основі графену.

«Співпраця з університетами дозволяє нам працювати над довгостроковими проєктами, які можуть знадобитися через 5–10 років. Це знижує ризики та дозволяє бути більш експериментальними».

Ян Гетц

CEO & Co-Founder IQM Quantum Computers, світового лідера у створенні квантових комп’ютерів, який має R&D центри в Німеччині, Франції, Фінляндії.

«Усі елементи, необхідні для того, щоб Україна стала великою технологічною нацією, є тут».

Чарльз Уайтхед

директор-засновник програми права, технологій і підприємництва в Cornell Tech.

контекст

За 10 років в Україні вдвічі зменшились витрати на наукові дослідження та розробки – 0,33% від ВВП України. У сусідній Польщі цей показник 1,46%, у США – 3,5%, у Південній Кореї – 4,9%. Окрім того, в Україні знизилась кількість дослідників на 74% до 35 тис., а також скоротилась кількість інноваційно-активних підприємств. Повномасштабне вторгнення росії ускладнило співпрацю науки й бізнесу.

У Глобальному інноваційному індексі Україна посідає 60 місце серед 133 економік, цей показник погіршився за останні п’ять років. Водночас у Глобальному індексі стартап-екосистем Україна посіла 46 місце, тобто п іднялася на 3 позиції порівняно з 2023 роком.

Для співпраці напишіть нам на пошту
business@inscience.io